Дітей треба вчити
дивитися на людей людськими очима.
Справжня мудрість вихователя – батька, матері - в
умінні дати дитині щастя. Щастя дитинства – це спокійне домашнє вогнище, що дає
тепло та їжу.
Пам’ятайте, що з
маленьких, немовби невинних корінців неробства беруть початок такі суспільні
біди, як пиятство, хуліганство, злочинність.
Не бійтеся дитячої праці,
дорогі батьки.
Не оберігайте від неї
своїх малюків! Памятайте: дитина, осягаючи незрівнянне щастя праці, пізнає саму
себе, стає другом, однодумцем, помічником матері й батька у вихованні.
Знайте, що міра
синівської покірності, слухнянності, дисципліни визначається мірою батьківської
відповідальності. Батьки – найрідніші, найдорожчі для дитини люди, в образі
яких проявляється людська відповідальність за її прихід у світ, за кожний її
крок і вчинок у життті.
Знайте і пам’ятайте: діти
переживають ваше падіння як своє
особисте горе, сприймають вашу радість як свою. Бережіть же дитячу любов до
людини, зміцнюйте віру в людину.
Пам’ятайте: перш ніж
дитина усвідомить, що вона-майбутній громадянин,
вона повинна навчитися платити добром за добро, створювати своїми руками щастя
й радість для людей.
