- Хороше мовлення дитини – успішне навчання у школі, широкі можливості у подальшому виборі професії, вміння спілкуватися з людьми.
- Найнаполегливіша робота вихователя не дасть цілковито сподіваного результату без систематичних занять батьків з дитиною вдома.
- Щоб у навчанні та вихованні дитини досягти потрібних результатів, мовлення самих дорослих має стати прикладом для наслідування (наслідування – психологічна особливість дітей).
- Якщо дитина повсякчас буде чути чітке, правильне мовлення, то завдяки наслідуванню воно стане для неї звичкою і унеможливить мовленнєві вади.
- Ви ще самі не вмієте правильно розмовляти українською? Вчіться разом з дитиною! Не змушуйте її повторювати ваші слабкість та лінькуватість у самовдосконаленні й унаслідок цього – небажані проблеми у мовленні.
- У дитини, як і у дорослих, не завжди все добре виходить. Тож часом ви нарікаєте на відмову її від подальших занять. Не опускайте руки! Не виказуйте негативних емоцій: роздратування, глузування. Та найгіршими вашими словами в цій ситуації буде: «Нічого, прийде час – сам навчиться!» Добре, якщо буде саме так.
- Нехай ваші заняття з дитиною перейдуть у мовленнєві ігри та забави. Гра містить у собі частку емоційного піднесення, яке зростає завдяки наявності в ній елементів несподіванки та змагання. Емоційне насичення надає іграм привабливості.
- Вибирайте час, коли дитина перебуває у хорошому настрої.
- Добираючи ігри, зважайте на темперамент дитини.
- Не фіксуйте увагу малюка на тому, що не виходить. Підбадьорте і, щоб «розрядити ситуацію», ненав’язливо поверніть до більш простого, вже відпрацьованого матеріалу, ніби нагадавши, що колись у неї це також не виходило.
- Коротенький віршик, промовлений веселим, загадковим тоном, допоможе заохотити дитину до гри-заняття.
- Заняття
проводьте двічі-тричі на тиждень, а якщо дитина ще погано розмовляє, то й
частіше.
Розмова з
батьками
Любі тата
і мами, пригадайте слова, які ви вимовляєте частіше, коли син або донька
повертаються з дитячого садка. Ми спробуємо відгадати: «Що ти сьогодні їв?»
А ви
спробуйте інакше. Зустрівши малюка і прямуючи додому, запитайте його: «Що
сьогодні в садочку було цікавого? Що тобі сподобалося, а що засмутило,
здивувало, спантеличило, розсмішило або вразило?» І тоді побачите, який
неосяжний, внутрішній світ, незвіданий пласт життя власної дитини ви виявите.
Як тремтливо і довірливо розкривається перед вами її серце. Це того варте,
повірте.
Ваші діти завжди
намагатимуться принести вам радість, якщо вони будуть впевнені: їхні справи
хвилюють вас та змушують тривожитися і переживати.
Завжди
знайдіть привід похвалити дитину. Давайте змогу відчути задоволення від
навчання, захоплення від відчуття успіху, навіть найменшого, а значить, інтерес
до знань і бажання вчитися.
Отже,
допомога дошкільнику складається з кількох речей:
- Безпосередньої присутності поруч із ними батьків;
- Зацікавленості дорослих у навчальній праці дитини;
- Постійного контролю за діяльністю дитини.
- Як ми звертаємося до дітей?
Психологи
зробили висновок, що є слова й вислови, які начебто й необразливі, однак за
частих повторень здатні дратувати не менше, ніж явний чи брутальний лемент,
навіть якщо, звісно, соромляться говорити, хоча ті здатні згладжувати образи й
промахи, поліпшувати настрій.
Заборонені звертання до дитини:
- Скільки разів тобі повторювати…
- Я сказала – зроби…
- Ти що, не розумієш?
- У всіх діти як діти, а ти…
- За що мені така кара…
- Не лізь, якщо не можеш зробити…
- І у кого ти такий вдався…
- Невже тобі важко запам’ятати, що…
- У моєї подруги дитина – просто ангел, а ти у мене…
Потрібні
звертання до дитини:
- Вирішимо все разом…
- Якщо ти вважаєш…
- Мій любий…
- Це ти добре придумав(ла)…
- Таке тільки ти міг придумати…
- Я не сумніваюся, що ти в мене найрозумніший(а)…
- Я так вдячна долі, що ти в мене є…
- Впевнена, що ти зможеш…
- Я завжди знала, що моя дитина найкраща…
Навчіть
своїх дітей спілкуватися:
- Користуйся словами ввічливого звертання «добрий день», «до побачення», «будь ласка», «вибачте», «дякую», «дозвольте звернутися (зайти)» тощо.
- Будь привітливим та ввічливим з усіма дорослими.
- Не перебивай дорослих і не втручайся в їхню розмову.
- На вулиці, вдома, у дитячому садку, у транспорті та інших громадських місцях говори спокійно, не голосно; поводься стримано; не викликай до себе особливої уваги.
- Умій уважно вислухати старшого; стій спокійно, дивися в очі співрозмовнику.
- Умій вислухати товариша не перебуваючи.
- З повагою постався до праці та відпочинку старших, не заважай дорослим, не галасуй і не капризуй.
- Подай стільчика або звільни місце для дорослого, який зайшов у кімнату.
- Підніми і ввічливо подай дорослому або своєму товаришеві те, що ненароком упало.
- У міру своїх сил допомагай тим, хто тебе оточує: твоїм рідним, друзям.
- Ділись з однолітками іграшками, книгами тощо.
- Умій визнавати свою провину.
- Прагни виробити навичку поступатися у суперечці, у грі, вмінні домовлятися.
