Тип заняття: «повне еволюційне коло»
Мета:
ü
Еволюційне
формування опорно-рухового апарату.
ü
Прищеплення
дітям потреби у рухах.
ü
Розвиток
м’язів шиї, плечового поясу та рук, верхньої частини тулуба, перехресної
координації рук і ніг, дрібної моторики
кистей, орієнтування у малому навколишньому просторі.
ü
Формування
рухових вмінь та навичок у положенні лежачи (включаючи ручну
предметно-маніпулятивну діяльність); формування вмінь та навичок у повзанні.
Інвентар: гімнастичні лави, гімнастична стінка, між двома стояками натягнутий
шнур, кольорові стрічки, декоративні груші, сливи, кошик з фруктами.
Музичний супровід: пісні про осінь, спів пташок.
Зміст заняття
(Діти заходять до залу, заздалегідь прикрашеного на
осінню тематику. Сідають парами на килимку, хлопчики навпроти дівчаток).
Інструктор: Сьогодні
кленовий метелик привів нас у якусь дивну казку.
Ой, як гарно навкруги!
В золоті сади і луки!
Хто ж їх так розмалював?
Одяг хто подарував?
(Відповідь дітей). Так, це Осінь-чарівниця в гості завітала. Скільки
приємного, таємничого і цікавого вона для нас принесла!
Вправа 1 «Золотисті кущики
шепочуться»
Вже першого осіннього ранку, ще навіть сонечко не прокинулось, осінь
вирушила до «шепітливих» кущиків, щоб з
першими промінчиками подарувати їм нове золотисто-шовковисте вбрання. Кущики
щиро вдячні осені: «Дякуємо тобі, чарівнице!»
- Милуйтеся на здоров’я!» –
відповіла осінь. І пішла собі
(в.п. – лежачи на спині:
виконувати довільні рухи руками і ногами вгорі)
Вправа 2 «Осінь на гостинному
городі»
Ішла собі осінь, гуляла і на город завітала. А там при вході на
гостинному городі зустрів її гарбуз, який з боку на бік повертався і до всіх
привітно посміхався. Осінь посмішку також подарувала і всіх соковитістю
напувала, щоб швидше достигати.
(в.п. – поза ембріона: діти
повертаються з боку на бік через спину, посміхаючись).
Вправа 3 «Осінній місточок»
Зупинилась чарівниця на місточку і щось поклала у чарівне відеречко, мабуть, золотисту фарбу
готувала, таку, якою кущики фарбувала.
(в.п. – лежачи на спині, руки
вздовж тулуба, ноги зігнуті в колінах: підняти – опускати таз – «місточок»).
Вправа 4 «Як осінь листя
фарбувала»
Завітавши до лісу, осінь довго гуляла і листя дерев фарбувала, а жовте
листячко опадало і під ногами шелестіло: «ш-ш-ш».
(в.п. – лежачи на животі, руки
випрямлені вперед-вгору, ноги разом: підняти руки й ноги, прогинаючи спину).
Вправа 5 «Чарівна прохолода в
туманах»
На травичку, золотисту й шовкову, в густих туманах, у лісочку осінь
тихо стелить прохолоду.
(в.п. – лежачи на животі, ноги
разом, руки підняті вгору: піднятись на прямі руки, прогнути спину, ноги
згинати в колінах; повернутись у в.п., розвести руки й ноги в сторони).
Вправа 6 «Їжачок готується зиму
зустрічати»
Довго осінь лісом гуляла, про щось з їжачком розмовляла, мабуть, зиму
зустрічати допомагала, грибочків, листочків і яблучок подарувала, а їжачки один
за одним ішли і запаси на зиму несли.
(в.п. – на низьких чотирьох:
просуватися вперед по колу).
Вправа 7 «Маленькі лисенята
розглядають осінню позолоту»
Маленькі лисенята в хатинки ховались, бо вже до зимової сплячки готувались:
вони з нірки-хатинки виглядали, золотисту красу осені розглядали.
(в.п. – на низьких чотирьох:
ставати на середні карачки.
Вправа 8 «Осінні павутинки»
Спритний веселунчик-павучок сплів собі хатинку на ялинці, потім
наснував від ниточок і подарував їх чарівниці.
(в.п.- на задніх низьких
чотирьох: почергово піднімати праву-ліву ногу.
Вправа 9 «Чому кажуть: багато,
як грибів після дощу?»
Осінь уважно берегла подаруночок павучка, аж раптом вітер здійнявся і
розвіяв павутинки павучка. Розхвилювалась осінь і заплакала дрібними слізками –
прохолодними дощовими краплинками. Як тільки прошумів дрібний дощик, у лісі
перший з’явився мухоморчик і вмить поскликав
весь рід грибочків.
(в.п. – сидячи, руки в упорі за
спиною, ноги зігнуті в колінах: випрямити почергово праву-ліву ногу в коліні,
водночас нахиляти голову вправо-вліво і промовляти «крап-крап»; після двох
повторень піднімати руки, зчеплені в замок, - «шапочка грибочка»).
Вправа 10 «Найсолодший подарунок
ведмежаткам»
Маленькі ведмежатка заховалися в барлогу, по барлозі походжали і медок
шукали. Осінь медок їм подарувала і солодких сновидінь побажала.
(в.п. – стоячи на колінах:
просуватися по колу по одному). (Пошикуватися в одну колону)
Вправа 11 «Осіння казка в сади
поспішала»
Згодом осінь згадала, що у садах ще не бувала, які так гостинно на неї
чекали. Через горбочки переступала, тому що дуже поспішала, щоб завітати в
сади, де ростуть груші, яблука й сливки.
(переступати по "пеньочках")
Вправа 12 «Осінні подарунки»
У саду все казкою достигало і на веселу малечу чекало. Спритні хлопчики
й дівчатка не лінувались, довго не барились, а швидко до справи брались:
зривали груші.
(лазіння по гімнастичній стінці приставним кроком, взяти грушку і
спуститися назад)
Вправа 13 «Прощальний таночок
журавлів над садами»
Довго літають журавлі над садами, тому що вже прощаються з нами:
швиденько вже сади облітають, бо скоро у вирій вирушають.
(біг по колу, тримаючись за
руки).
Вправа 14 «Казкові солодощі
осінніх дарів»
Наша осінь-чарівниця хоче нас до столу запросити, але зараз нам
потрібно з нею пограти, бо їй цікаво, чи зможемо ми відгадати, якими кольорами
розмальовані сади. Для початку нам потрібно високо стрибати, щоб
стрічку-підказку дістати. Того, хто колір свій впізнає, осінь плодами садів
пригощає.
(стрибки у висоту з місця: між
двома стояками напнути шнур, зачепити до нього одним кінцем різнокольорові
стрічки на однаковій відстані. Діставши стрічку дитина називає колір)
От, хлопчики і дівчатка, і настав час нам прощатися з чарівною казкою.
Осінь дарує вам на згадку кольорові стрічки. А за те, що ви їй так старанно
допомагали, так весело з нею грали, вона, як і обіцяла, пригощає вас солодощами
осінніх садів. (Діти отримують кошик з
яблуками).
