Моральність
нації – основа духовної стійкості та спадкоємності й історичного буття.
Грандіозні соціальні катастрофи XX ст. призвели до глибокого духовного
спустошення і моральної дезорієнтації українського суспільства. Ось чому
сьогодні, в час гуманізації, гуманітаризації та демократизації всіх ланок
системи освіти, як ніколи, заслуговують на підвищену увагу педагогів
науково-теоретичний доробок і самобутній практичний досвід В.О. Сухомлинського. У
нерозривному поєднанні з гуманізмом у педагогічній системі Василя
Олександровича чітко і послідовно простежується проблема виховання громадянськості
та патріотизму. Він вважав, що дитинство – це повсякденне відкриття світу, і
дуже важливо, щоб це відкриття ставало перш за все пізнанням людини і
Батьківщини, щоб у дитячий розум і серце входили краса справжньої людини та
велич краси рідної Вітчизни.
Любов
до сім'ї, до свого рідного краю, його історії тісно пов'язується з любов'ю до
рідного слова
– першоджерела духовного багатства будь-якого народу. Погляди В.
Сухомлинського щодо значення рідної мови, рідного слова дуже актуальні зараз.
«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива
схованка його духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє
життя, і свої сподівання, досвід, почування»
Повноцінний гармонійний розвиток малят
Сухомлинський не мислив поза грою – цією іскрою, що запалює вогник дитячого
інтересу, допитливості. Гра проявляє і розвиває розумові здібності і творчу
активність дошкільнят, допомагає оволодіти різноманітними знаннями, уміннями та
навичками, вчить бути дисциплінованими, наполегливими, витриманими,
відповідальними, ініціативними.
Цінність
народного фольклору полягає і в тому, що за його допомогою дорослий легко
встановлює з дитиною емоційний контакт. Вдаючись до народної творчості,
вихователь повинен чітко усвідомлювати її специфіку, прийоми керівництва певним
видом діяльності дітей. Всю систему роботи з використанням фольклорного
матеріалу має будувати так, щоб зацікавити ним малят, викликати бажання слухати
і вивчати ці твори. Нікому не зашкодить наблизитися до чудового гуманістичного
храму, який будував усім своїм життям Василь Олександрович Сухомлинський.
