.gif)
Психологічна готовність дитини
до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї
склалися психологічні риси, які властиві школяру. У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього
перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю
поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку
мовлення, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок,
необхідних для шкільного навчання. Накопичення
цих передумов – непроста справа.
Що можна і чого не можна робити до школи?
Не
слід:
- до приходу в школу змінювати режим життя дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор у достатній кількості;
- оцінювати все, що робить малюк, так, як слід оцінювати діяльність учня;
- проходити з дитиною програму першого класу, насильно змінюючи гру навчанням.
Необхідно:
- прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
- навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час;
- вчити дитину слухати своє оточення, поважати чужу думку, розуміти, що свої бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей – дітей і дорослих, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення.
Світогляд
дитини, її знання – це те, про що вона дізналася з вашою допомогою за усі
дошкільні роки – знання про навколишній світ, від найближчих його виявів, які
вона безпосередньо засвоїла, і до віддалених, які дитина засвоїла, коли їй
пощастило подорожувати з вами, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, з
книжок, радіо, телевізора, від друзів тощо.
Тест "Чи можете Ви?"
.gif)
Б – можу, але не завжди так
роблю;
В – не можу.
1. У будь-яку хвилину залишити всі свої справи і зайнятися дитиною.
2. Радитися з дитиною,
незважаючи на її вік.
3. Зізнатися дитині в помилці,
допущеній стосовно неї.
4. У разі своєї неправоти
вибачитися перед дитиною.
5. Володіти собою і зберігати
спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів вас зі стану рівноваги.
6. Поставити себе на місце
дитини.
7. Повірити хоча б на хвилину,
що Ви – добра фея.
8. Розповісти дитині повчальну
історію зі свого дитинства, яка показує Вас у не зовсім вигідному світлі.
9. Завжди утримуватися від
слів, які можуть ранити дитину.
10. Пообіцяти дитині виконати
її бажання за умови гарної поведінки.
11. Виділити дитині один день, коли вона зможе
робити все, що забажає, і поводитися, як захоче.
12. Не реагувати, якщо Ваша
дитина незаслужено вдарила чи образила іншу дитину.
13. Не звертати уваги на дитячі
сльози та прохання, якщо Ви впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха.
Підрахуйте бали:
"А" – 3 бали;
"Б" – 2 бали;
"В" – 1 бал.
Якщо ви набрали: 39 – 30
балів: Ваша дитина – найбільший скарб у Вашому житті. Ви намагаєтеся не лише
зрозуміти, але й пізнати її, ставитеся до неї з повагою, притримуєтеся
найпрогресивніших методів виховання. Ви на правильному шляху і можете
розраховувати на гарні результати.
30 – 16
балів: піклування про дитину для Вас найголовніше. Ви маєте здібності
вихователя, але на практиці не завжди послідовно і цілеспрямовано їх
використовуєте. Інколи Ви занадто суворі або занадто прямі, крім того, маєте
схильність до компромісів, що послаблює виховний ефект. Вам потрібно серйозно
подумати над своїм підходом до виховання дитини.
Менше 16 балів: у Вас серйозні
проблеми у вихованні дитини. Вам не вистачає знань, або бажання і прагнення
виховувати дитину творчою особистістю. Ми радимо Вам звернутися за допомогою до
спеціалістів-педагогів та психологів, ознайомитися з літературою з питань
сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості дуже складний та
відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить
людині найбільше моральне задоволення.
